На саммите «большой семерки» глава ООН объявил «чрезвычайную климатическую ситуацию

Июль 2019 года был самым жарким месяцем в истории. И 2015-2019 годы, скорее всего, станут самыми жаркими годами за всю историю метеонаблюдений. Об этом в понедельник напомнил Генеральный секретарь ООН Антониу Гутерриш, выступая на саммите «большой семерки» во французском городе Биарриц.

Глава ООН подчеркнул, что приехал на встречу мировых лидеров, чтобы мобилизовать политическую волю для участия в организованном им Cаммите по климату, который пройдет в сентябре в Нью-Йорке «на полях» Генеральной Ассамблеи ООН.

«Согласно данным Всемирной метеорологической организации, уровень концентрации углекислого газа в атмосфере достиг высочайшей отметки за всю историю человечества: такой уровень концентрации CO2 существовал 3-5 миллионов лет назад, тогда и температура была значительно выше, и уровень моря был от 10 до 20 метров выше», – сказал Генсек.

Он напомнил о стремительном таянии ледников в Гренландии. Только в июле там растаяло 179 миллиардов тонн льда. Одновременно пожары в Сибири, на Аляске, в Канаде, в Гренландии за полярным кругом и в Амазонии в июне и июле этого года привели к выбросам десятков мегатонн углекислого газа в атмосферу.

«Все происходящее – это чрезвычайная климатическая ситуация. Сегодня она намного хуже, чем в Париже [на момент принятия Парижского соглашения по климату в 2015 году – прим.ред]. И научные данные это подтверждают. Как отмечают эксперты Межправительственной группы по изменению климата, мы должны удержать повышение температуры в пределах 1,5 градусов по Цельсию до конца столетия, достичь нулевого уровня выбросов углекислого газа к 2050 году, на 45 процентов сократить выбросы парниковых газов к 2030 году», – заявил глава ООН.

Он подчеркнул, что страны должны прилагать больше усилий для выполнения Парижского соглашения. Многие из данных в Париже обещаний по борьбе с изменением климата не выполняются, отметил Гутерриш. Более того, мер, предусмотренных этим соглашением, уже недостаточно, заявил Генеральный секретарь.

«Саммит «большой семерки» – прекрасная возможность обратиться к международному сообществу… Страны «семерки» должны стать примером для других стран», – сказал глава ООН.

Фото Белого дома/А. Хэнкс

Группа стран G7 с партнерами на месте проведения саммита G7 в Биаррице, Франция. (25 августа 2019)

https://news.un.org/ru/story/2019/08/1361831

Стан головної річки України критичний

"​Стан головної річки України критичний. Дніпро вже не «реве», він тільки стогне ... річка вмирає!" - активісти б'ють на сполох.

Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити сьогодні будь-який бажаючий.

П'ятий рік поспіль природоохоронні громадські організації стурбовані, тим, що відбувається з головною рікою країни, проводять прес-конференцію ... прямо посеред Дніпра по коліно у воді. Щоб запрошені на неї державні службовці якіпредставляють відомства, від яких залежить життя і здоров'я річки не на «словах», а на власні очі побачили її стан. Роки йдуть ... Але до сих пір немає Державної Програми з розчищення столичної акваторії Дніпра. Тому Асоціація рибалок України, Водно-моторний Клуб «Видубицький», Асоціація човнярів Київщини, Водно-моторний Клуб «Фенікс», ГО «Україна. Воля. Життя», ГС «Ми Українці »скликали прес-конференцію «Пішки по Дніпру. Хто вбиває головну річку України?», На яку запросили представників Мінприроди, Агентства водного господарства України, Держекоінспекції, КП«Плесо», Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експертів Національної екологічної Ради України.

Громадськість б'є на сполох через жахливий стан головної водної артерії України. Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою.

Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з'явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами.

Однією з причин обміління річки є втрата власної течії, що так само відбилося і на якості річкової води. Не варто забувати, що 2/3 населення країни п'ють воду з Дніпра. А скільки мільйонів гектар сільгоспугідь зрошується його водою? ..

- Перегородивши Дніпро греблями, Найбільшу річку Європи позбавили власної течії і він не в змозі змити все те, що потрапляє в нього разом з побутовими і виробничими стоками і сливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти ... Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - Берега хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови ... Дніпро позбавляють можливості само очистить свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, міняючи русло Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє ... Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім...»

У Дніпро впадає сотні малих річок. Вони як вени своїми водами наповнюють і вдихають життя у Дніпро. Не має сенсу лікувати головну аорту - Дніпро, при цьому забуваючи про малі річки. А ось з ними справді біда. Ні хто не займається ними. За роки Незалежності з карти України зникло понад ДЕСЯТИ тисяч малих річок. У них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. Пестициди і інша хімія випалюють все живе в водоймах. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні ...

За даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Не тільки Дніпро, але і всі інші водні об'єкти України забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами і іншими небезпечними «дарами» цивілізації.

У 2018 році в водойми України було скинуто понад 2 млрд. 80 млн. кубометрів стоків. З них 1/3 - це не очищені або недостатньо очищені води.

- З них - 584 млн. куб м скидів здійснили підприємства з «ТОП-100 головних забруднювачів». В першу десятку забруднювачів водних об'єктів увійшло 4 гірничо-металургійні та 6 комунальних підприємств. Серед основних забруднювачів водних об'єктів лідирують «Меткомбінат Азовсталь» (140 млн. м3), ПАТ «Дніпровський меткомбінат» (71 млн. м3) і ВАТ «Запоріжсталь» (54 млн. м3), - відзначили в Асоціації рибалок України.

Проблема зі стічними водами по всій Україні. І Київ не є навіть зі своїм мільярдним бюджетом винятком. Фактично столичні комунальні служби не очищують свої стоки (Головний забруднювач столичної акваторії Ківводоканал. За приблизними підрахунками він скидає на рік близько 500 млн. куб. метрів стоків). А скільки років не проводиться реконструкція Бортницької станції аерації? Ну, а про те, що стікає по лівневкам в Дніпро можна писати кримінальні романи.

Згідно з українським законодавством, порушникам які забруднюють наші водойми загрожує штраф в розмірі 1700-3400 грн, що не відлякує порушників. Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогої модернізацією або будівництвом нових очисних споруд.

Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах отруює або розкрадає річку.

Для України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно боротися з отруєнням наших річок збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.

У Києві близько двох тисяч авто мийок. Фактично всі вони врізані в зливові каналізації, за якими без всяких очисних споруд відходи діяльності авто мийок потрапляють в Дніпро.

Фактично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченої фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. В результаті починаються масові замори у риби, а вода загниває. Восени вся ця гниючих маса водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її в болото ...

Дніпро цвіте, заростає і міліє.

- Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017году виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися - розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України - Вважається що площа Київського водосховища є 922 км2. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що значна частина акваторії втрачена.

Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське - 823,7 км2, Канівське - 513,7, Кременчуцьке - 2090,1, Дніпродзержинське - 526,1, Дніпровське - 300,0, Каховське - 2131,2 км2. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді – каже вчений.

Через те, що Дніпро зарегульований швидкість течії на його величезних ділянках - всього 10 см в секунду, тобто в 10 разів нижче, ніж, наприклад, в Десні. Це говорить про те, що течії фактично немає, і твердий осад не рухається - він осідає.

За всі роки експлуатації Каскаду Дніпровських водосховищ рівень піднявся на три метри. Якщо говорити про столичну акваторії, то між Києвом і Ржищевом залягло не менше 80 млн кубів твердого стоку. Тобто все, що принесла Десна, лежить там.

Зараз мілини займають 30% дніпровського басейну. При тому, що критичною масою вважається 15%.

- Здається, є рішення цієї проблеми - земснаряди. Але сьогодні їх використовує бізнес в суто особистих цілях. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж - говорить директор ВСФК «Видубецький» Володимир Стріла.

Сьогодні немає прозорих умов для роботи фірм, що займаються розчищенням річок. Все в тіні. Тому фактично всі земснаряди на наших водоймах працюють напівлегально.

Головну річку України перетворюють в піщаний кар'єр. Тому річка міліє ...

В Україні 63 тис. річок, 40 тис. озер, понад тисячу сто водосховищ, 400 тис. ставків. В країні 1млн.300 тис. га прісної акваторії. Здавалося б, такий водний достаток ... Але в той же час ми на Європейській екологічній карті значимося маловодною країною, так як забруднили свої водні ресурси до такої міри, що не можемо з них брати питну воду.

Брак питної води в світі ООН назвало проблемою номер ОДИН. У 2019 понад 2,6 млрд людей не мають доступу до чистої питної води. 37 країн живуть на привізній воді. Конгрес США вважає, що нестача питної води призведе незабаром до збройних конфліктів.

У світовому рейтингу «Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення», який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-е місце в списку з 180 країн. Тут на кожну людину припадає всього 1,2 тис. кубів прісної води (в Росії 29 тис. куб./чол., В Італії, Франції - по 3 тис., В Румунії - 2,1 тис., в Польщі - 1, 4 тис. кубів). Українські пропорції трохи гірше, ніж в Ефіопії і Нігерії (по 1,25 тис. кубів), але зате дещо краще, ніж в Ботсвані і Чаді (1,1 тис.).

Причому в південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення гірше африканських глибинок і становить 400-500 кубів на людину. Тому дефіцит водних ресурсів - одна з найбільш очевидних загроз України.

Дніпро серйозно хворий. Давно пора розробити Державну програму з відновлення Дніпра.

Будемо голодувати. В ООН заявляють про глобальне подорожчання їжі через кліматичні зміни

Згідно із новим звітом ООН, кліматичні зміни на Землі можуть призвести до значного подорожчання продуктів.

В кінці 2018-го Організація Об'єднаних Націй представила звіт, в якому провідні світові вчені-кліматологи попередили, що через 12 років на Землі значно збільшаться ризики посухи, повеней, екстремальної спеки та бідності для сотень мільйонів людей.

Раніше в ООН також прогнозували, що через кліматичні зміни в Південно-Східній Азії до 2050 року зникне до 90% коралів, а до 2100 року в Африці можуть зникнути більшість видів птахів та ссавців.

На думку вчених, щоб уникнути такого результату, потрібні термінові і безпрецедентні зміни, які, за їхніми словами, є доступними та здійсненними. Зокрема, зниження температури всього на півградуса може запобігти повному знищенню коралів та полегшити тиск на Арктику.

Днями в Женеві ООН представила новий звіт, який не обіцяє позитивних змін. За даними понад 100 експертів з 52 країн, які складали звіт, кліматичні зміни вже негативно вплинули на виробництво їжі, а у найближчому майбутньому підвищення температури може призвести до справжньої катастрофи.

Як пише The New York Times, в звіті зазначено, що 500 млн людей вже живуть у місцях, які перетворюються на пустелі, а кількість родючого грунту в усьому світі скорочується від 10 до 100 разів швидше, ніж відновлюється. Через аномальну спеку і, як наслідок, посухи, лісові пожежі, повені та танення льодовиків агропромисловість переживає важкі часи, і виробляти їжу стає все важче.

Крім того, враховуючи величезну кількість шкідливих викидів в атмосферу, зокрема вуглекислого газу, легко припустити, що якість продуктів також знизиться через глобальні кліматичні проблеми. Тому в ООН прогнозують, що кількість доступної їжі скоротиться, а її вартість - виросте.

Вчені вважають, що такі зміни призведуть і до масових міграцій серед людей по всій планеті. В першу частину це торкнеться населення країн третього світу та найбідніших куточків Землі.

«Життя людей буде залежати від величезного впливу міграції. Люди не залишаться і не вмиратимуть там, де вони живуть», - розповів NYT один з авторів звіту ООН, професор науки про рослини і грунти в Університеті Абердіна Піт Сміт.

В Гренландии зафиксировали катастрофическое таяние льда

Гренландия потеряла рекордное количество льда 1 августа текущего года. По подсчетам ученых, масса талой воды, ушедшей в океан, составила рекордных 12,5 миллиарда тонн льда. Такое количество могло бы покрыть весь штат Флорида почти двухсантиметровым слоем, пишет rusjev.net.

По словам специалистов, такое быстрое таяние они видят впервые за всю историю наблюдений, начиная с 1950-го года, когда ученые стали отслеживать ежегодные потери массы льда. 60 процентов поверхности ледового щита Гренландии подтаяли на один миллиметр в глубину.

В 2012 году таяние охватило 97 процентов площади ледяного покрова, однако в этот раз исследовательская станция Summit Station, находящаяся в самой высокой точке Гренландии, зафиксировала высокую температуру воздуха, рекордную как по величине, так и по продолжительности. За весь 2019 год уже растаяло 248 миллиарда тонн льда, что приблизилось к рекорду 2012 года (250 миллиарда тонн).

Волна горячего воздуха, которая стала причиной жары в Европе, подняла температуру в Гренландии на 15-30 градусов выше среднего. При этом талая вода уменьшает альбедо (способность отражать солнечные лучи) ледяной поверхности, что дополнительно усиливает процесс таяния. По этой причине Арктика является одним из самых уязвимых к глобальному потеплению регионов.