Вирішив написати тобі трішки тут, бо не знаю, як краще донести свої думки.
Бо як зараз не "скажу" тута, то до ранку перегорить та і все піде далі своєю чергою.
Учора бачів твій черговий рілс про депресію, вигоряння та таке інше. І ось вирішив сказати тобі, те, як я бачу все це наше життя. Пишу як вмію і як відчуваю. Так от, з головного - те що ти викладаєш це все, призводить тебе до ОСТАТОЧНОГО виснаження, ти втрачаєш навіть ті невелички залишки своєї духовної (назву це так) сили, яку ще маєш. Тому що людина, яка збирає її, цю саму силу, навпаки - береже ЛЮБУ інформацію про себе. Ніхто з реально сильних людей ніколи не розповідає про себе правду в реальному часі. Люди по суті своїй - одинаки, які в кращому випадку нейтральні до тебе, а в більшості випадків (нажаль) - "злонамерєнни" (не знаю, як по-іншому це назвати. Навіть, якщо не бажають такими бути. Парадокс, але так є. І з кожним прожитим роком, я лише більше стверджуюся у цьому. Звісно є і не такі, але ті люди займаються собою, а не дивляться рілси інших. Я не знаю, як це ще пояснити. Те ж саме по псіхологам, зрозумій, допомога псіхолога за гроші, це приблизно, теж саме, що намагатися купити любов жінки за гроші.
Натомість, краще витрачати час і якщо потрібно то і кошти на пошук та вивчення знань, "якість" котрих засвідчена століттями. Почінаючи з античних філософів, та закінчуючи більш сучасними. Люди, по своїй натурі, за ці віки ЖОДНИМ чином не змінилися, хіба що стали ще більш вправними лицемірами.
Депресія, вона від чого у нас? Від того, що наші прагнення не співпадають з тим що нам наділяє Бог. Тобто, якщо я хотів бути кимось накшалт дослідника океанів Іва Кусто, мати пятеро дітей (звісно теж щасливих і здорових), а мушу сліпнути в екселях, та забивати "оперативку" чужими справами за зарплатню, то у мене два варіанти - перший, здуріти від депресії, і другий змиритися з тим, що мені дано. Ким? Напевно, таки Богом. Ну і начатися. Чому? Та всьому! Збирати ту ж силу, наприклад. І ось тоді, можливо, він відкриє мені, ще щось, що втішить мене у земному житті. Від якого взагалі то очикувати "вічного успєшного успєха" не варто. І це у любій релігії. Буддізм же теж про це - щоб досягнути нірвани, потрібно закінчити цикл перероджень, а це можливо лише шляхом усвідомленої відрази до земних забав. Начебто так?
Тому депресувати - це по суті намагання "опротестувати" рішення Бога відносно долі. Тобто ти вже відразу у програші, бо не бажаєш приймати свого шляху. Але ж він може ще і погірше стати.
Тому вважаю, що потрібно вибирати шлях смирення і навчання. І намагаюся сам так чинити. Хоча іноді і бувають думки типу: "Що його робити? Просто - попити чаю, чи пойти повіситися?"
І ще раз тобі кажу і АКЦЕНТУЮ! Зрозумій мене вірно, рілси такі, вони ЖОДНИМ чином нічого доброго тобі не дадуть. А в гіршому випадку, можна ще і попасти у тенета тих, хто полює на таких знесилених. Це ті, що у овечіх шкурах.
Думай, аналізуй, відчувай і рухайся спокійно. Якщо відчуваєш (а для цього потрібна сила) що треба змінювати - міняй! Але завжди будь собою, не дозволяй НІКОМУ маніпулювати собою, не обезцінюй себе!
Усі ми йдемо виключно у одному і тому ж напрямку. Головне, це те, що кожен "на фініші" матиме.
Немає коментарів:
Дописати коментар